Спробую тут посмакувати подробицями та проаналізувати власне турнір і гру його учасників.
РК «Рівне» впевнено та на класі здобула перемогу на турнірі.
Гра лідера майже не викликає нарікань – суперники давали їм робити на полі практично все, що вони хотіли – чим вони, зрештою, і займалися. Зрештою, сама за себе промовляє різниця здобутих командою та відданих супернику очок – 112 проти 7. Додати просто нічого – досвід ігор проти найсильніших нічим не замінити.
Хочеться лиш побажати, щоб у наступному сезоні наша головна команда стабільніше виступала в елітній першості. Ми не забули 4-те місце сезону номер раз, і дуже сподіваємося, що цьогорічне 8-ме місце є лише плацдармом для подальшого прориву.
А ось гра срібних призерів турніру – білоруських «Вепрів», стала беззаперечним відкриттям. Люди, які всього кілька років прийшли у регбі вже у зрілому віці, для яких регбі – це передовсім зайняття у вільний час, досягли безумовного прогресу в грі. Непоступливість, наполегливість та самовіддача, якими компенсувалися брак ігрового досвіду та огріхи техніки, дозволила мінчанам здобувати перемоги над значно досвідченішими в регбі суперниками. Залишається лише зняти капелюха перед цими ентузіастами й побажати їм подальшого прогресу й прихильності влади, що дозволить нарешті сформувати на базі «Вепрів» першу збірну країни.
Кульмінацією став матч-реванш мінчан проти рівненського «Юніора». Це єдина рівненська команда, з якою білоруси грали до цього турніру. У грі на тернопільському турнірі рівняни досить впевнено перемогли «Вепрів» із рахунком 15:5, а ось удома «Юніор» втримати перевагу не зміг і поступився 5:10.
«Связі». Майстерність не минає з віком – так можна резюмувати гру цієї команди на турнірі. Сформована переважно із ветеранів рівненського регбі, а також тих, хто уже не має можливості регулярно тренуватися, команда почала зігруватися лише у своїй другій грі – проти мінчан. Першу гру із РК «Рівне» ветерани відверто провалили – 0:48 (0:33 у першому таймі).
Однак і гра проти вепрів не стала переможною для команди – 14:24. Хоча «Связі» й боролися, та й цей результат важко занести їм до активу. Команда «розкочегарилась», і почала набирати свої очки в грі вже у другій половині грі, одначе тут несподівано закінчився час :-)
А ось у грі проти «Юніора» команда потрудилася на славу, щоправда спершу заставивши своїх уболівальників трохи похвилюватись. Першим у зустрічі розмочив рахунок «Юніор», та згодом потрапив під каток значно досвідченіших суперників.
Загалом важко сказати, що команда не прогресує – тут скоріше стабільність від незабутого досвіду. Однак розкрила команда свій потенціал лише у третій грі – вона ж, як на зло, була й остання на турнірі.
Четверте місце «Юніора». Спробуємо розібратися де ж подівся наш чемпіон країни серед юнаків 1990 року народження та віце-чемпіон місцевих першостей.
Цілком очевидно, що представник Рівного дуже потерпає від браку ігрового досвіду. Як же інакше пояснити поразку від мінчан-початківців? Так, у складі «Юніора» бракувало кількох сильних гравців, але граючи в регбі з дитинства вони просто зобов’язані перегравати аматорів.
Та «Юніор» є за що й похвалити. Команда на мала брати участь в Rivne Sevens у суботу, бо в неділю мала представляти місто на першості України у своїй віковій категорії. До честі «Юніора» те, що за відсутності фінансування, команда збиралася їхати до Харкова за власний кошт. Та достатньої кількості квитків не виявилося, тому команда й вирішила зіграти на домашньому турнірі.
І незважаючи на всю незіграність й відсутність кількох провідних гравців, «Юніор» – це єдиний учасник Rivne Sevens, який зумів відмітитися у заліковці РК «Рівне»! І хоч команда з Ювілейного й поступилася в іграх проти «Связі» та «Вепрів», та слід відзначити їх боротьбу до останньої секунди. Додати б ще ігрового досвіду, й прийде результат.
Схоже, що настав нарешті час для рівненських команд зібратися й домовитися про місцеву регулярну першість, яка точно ліквідує незіграність. Бо дуже вже хочеться, щоб і «Юніор» незабаром виграв путівку до вищої ліги української першості, а пару ігор на рік погоди не зроблять.
І нарешті про нашу молодь.
Ідея сумістити тренування наших юнаків із головною командою схоже починає давати свої плоди. У першій грі 17-річні хлопці з «Вовчої зграї» були на голову сильнішими за своїх старших суперників з команди ДЮСШ №4(12:0). І хоч у другій грі досвідченіші суперники трохи розкочегарились, та переграти вовченят не зуміли (12:12).
Вже нині у складі молодших проглядається ціла низка гравців, які здатні суттєво посилити гру головної команди міста.
Сподіваємося, що «Вовча зграя» не розгубить свій бойовий запал ще до найближчих вихідних і розгромить у Львові всіх своїх суперників на Всеукраїнських юнацьких іграх.